Дояр Л.В.
В історичному краєзнавстві Кривого Рогу перманентно триває дискусія щодо дати заснування однойменного поселення. Професор історії П. Л. Варгатюк, що фактично став автором офіційно визнаної концепції історичного розвитку нашого міста, увів відлік від дати заснування поштової станції у 1775 році. Кульмінаційним моментом у затвердженні цієї концепції став вихід чергового тому «Історії міст і сіл Української РСР» – «Дніпропетровська область», автором розділу «Кривий Ріг» у якому був П. Л. Варгатюк [6]. До кінця життя [історик помер у Києві у 2000 році – Л.Д.] науковець відстоював свої наукові погляди [2].
Гостра дискусія щодо дати заснування поселення Кривий Ріг розпочалася у 1995 році і триває дотепер (публікація інтерв’ю внука останнього волосного старшини міста Павла Кравця [7] є тому підтвердженням). Ініціаторами дискусії стали місцеві краєзнавці О. Мельник, В. Стецюк і В. Тітов. Останні стверджують, що постійне поселення Кривий Ріг існувало з першої половини XVIII століття [8]. Цю версію підтримали місцеві історики А. Матрос і А. Дядюк [5]. До сьогоднішнього дня дискусія не втрачає своєї актуальності: адже міська влада у святкуванні Дня міста дотримується концепції Петра Логвиновича Варгатюка.
На нашу думку, наукові позиції П. Л. Варгатюка дійсно виглядають переконливішими: знайдений вищеназваними краєзнавцями документ Нової Січі, в якому фігурує назва Кривий Ріг, по-перше, не витримує джерелознавчої критики, бо не підтверджується іншими документами, по-друге, він довільно коментується (В. Стецюк, О. Мельник, В. Тітов помиляються у визначенні імені і по-батькові головнокомандуючого російської армії графа Румянцева, а відтак, невірно називають адресат знайденого ними документа – в серйозних історичних дослідженнях це неприпустимо), а по-третє, і це головне, знайдений документ не може однозначно свідчити на користь існування постійного поселення Кривий Ріг до заснування поштової станції (в урочищі Кривий Ріг, дійсно, деякий час міг розташовуватися Кіш, а під час Визвольної війни навіть перебувати сам Богдан Хмельницький [таке припущення висунув професор Ю. А. Мицик, на жаль, воно документально не підтверджене – Л.Д.], але хіба це доводить факт існування постійного поселення «Кривий Ріг»: мобільні пересування запорозького війська по Дикому Полю є незаперечною істиною).
Крім того, предмет нав’язаної дискусії весь час коливається у межах «урочище Кривий Ріг – поселення Кривий Ріг», які були визначені самим професором П. Л. Варгатюком ще у 60-ті роки минулого століття: науковець в усіх своїх публікаціях вперто повторював, що Кривий Ріг, як географічна назва, існував задовго до заснування постійного поселення Кривий Ріг [6, с. 286]. Урочище ж на місці злиття річок Інгулець і Саксагань, говорячи сучасною мовою, було стратегічним об’єктом і, безумовно, відігравало тактичну роль у військових походах запорозьких козаків, тому, напевно, час від часу у ньому могли перебувати козаки: ставити табори, розміщувати тимчасові споруди для поточного ремонту зброї тощо. П. Л. Варгатюк цього не відкидає, адже поряд із географічним коментує й козацьке походження топоніму «Кривий Ріг»: із захопленням переповідає легенду про козака Рога, що був чи то кульгавий, чи то кривий на одне око...
То в чому ж сенс дискусії, що заводить пошук істини у глухий кут?! Хіба у тому, щоб задавнити історію краю – так вона і так тисячолітня?! На наш погляд, запропонована полеміка має гіркий ідеологічний присмак – адже не хочеться погоджуватися з тим, що історія міста розпочалася з наказу російської імператриці… Між тим, Стара Європа не соромиться своїх варварських коренів і Сполучені Штати Америки не комплексують через своє походження. Та й дійсно, хіба через фальшування власної історії можна додати самоповаги?
Своєрідною гіпотезою «примирення» опонентів можна вважати версію краєзнавця І. Бабича [1]. Останній визнає 1775 рік як офіційну дату заснування Кривого Рогу, разом з тим, зазначає, що однойменна поштова станція була встановлена на місці козацького сторожового посту, який розташовувався на крутому схилі Саксагані. Вірогідність цього факту, на нашу думку, є цілком очевидною, однак чи був названий об’єкт постійно діючим, чи не змінював місце дислокації? До того ж, немає ніяких підстав сприймати суто військовий об‘єкт як адміністративно-територіальну одиницю.
Цікаво, що у запропоновану І. Бабичем концепцію «вписується» й проблема заснування храму Миколи Угодника. Оскільки останній існував з 1768 року, стверджують В. Стецюк, О. Мельник, В. Тітов, то і місто має давніший, ніж 1775 рік, початок відліку. Між тим, І. Бабич зазначає, що для потреб козацької сторожі з 1753 року в урочищі діяла дерев’яна козацька церква, на місці якої згодом повстала кам’яна церква святого Миколая…
З огляду на вищесказане, цікавий поворот у довготривалій дискусії здійснила краєзнавець Є. Гурвіч: вона стверджує, що поселення Кривий Ріг заснували євреї [3]. Колориту цій тезі додає те, що відомий письменник і краєзнавець Г. Гусейнов називає Кривий Ріг кінця ХІХ ст. «занапащеним та вкінець засміченим єврейським містечком» [4].
Отже, дата заснування поселення «Кривий Ріг» залишається науково значущою і актуальною проблемою вітчизняного краєзнавства, що потребує подальших дослідницьких розвідок і фахового осмислення.
Література
1. Бабич, И.И. Как начинался Кривой Рог // Все. – 2008. – 17 сентября. – С. 8.
2. Варгатюк, П. Кривий Ріг 100 років тому // Кур’єр Кривбасу. – 1996. – Груд. – С. 48-50.
3. Варгатюк, П. Ще раз про виникнення Кривого Рогу : (до 220-річчя міста) // Кур’єр Кривбасу. – 1997. – № 73/74. – С. 121-137.
4. Гурвич, Е. Селение Кривой Рог основали евреи // Домашняя газ. – 2008. – 16 июля. – С. 5.
5. Гусейнов, Г. Тіні забутого парку: малюнки з уяви : у 2 кн. Кн. 2 / Г. Гусейнов. – Л .: Вид-во Старого Лева, 2007. – 336 с.
6. Дядюк, А.М. Історія Криворіжжя у козацьку добу XV-XVIII ст. / А.М. Дядюк, А.А. Матрос // Історія Криворіжжя: сучасний погляд на історичні періоди, постаті та краєзнавчі дослідження: зб. ст. – Кривий Ріг, 2001. – С. 24-31.
7. История городов и сел Украинской ССР. Днепропетровская область/ пред. редкол. И.В. Васильев. – К.: Глав. ред. УСЭ, 1977. – 840 с.
8. Кравец, П. Все больше горожан задаются вопросом: когда начинался Кривой Рог // Домашняя газ. – 2008. – 21 мая. – С. 25.
9. Стецюк, В. У місці злиття річок / В. Стецюк, О. Мельник, В. Тітов // Кур’єр Кривбасу. – 1995. – № 23/24. – С. 27.
