Подільська преса у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею як джерело до історії Української революції 1917-1920-х років

Логінов О.В.

Актуальним завданням вітчизняної історичної науки у напрямку дослідження подій Української революції 1917-1920-х років є розширення джерельної бази, зокрема, пошук та опрацювання періодичних видань зазначеного періоду. Багатьма науковцями підкреслюється важливість аналізу преси того часу, як “свідка епохи, її компонента, незамінного джерела інформування суспільства про політичні, соціально-економічні, культуротворчі заходи, пов’язані з реалізацією внутрішньо-зовнішньополітичних проблем України” [1].

По мірі введення до наукового обігу даних з часописів, які зберігаються у колекціях бібліотек різного профілю, українських та зарубіжних архівах, збірки історичних та краєзнавчих музеїв є тим “резервом”, вивчення якого знаходиться на початковій стадії.

Значимості подібній справі додає і той факт, що чимало з газет доби Української революції залишилися в одному примірнику, а, отже, можуть надати у розпорядження дослідників унікальні відомості.

Наявність рідкісних екземплярів періодичних видань у музейних фондах обумовлена, насамперед, специфікою їх комплектування, яка, на відміну від поповнення архівних та бібліотечних зібрань, полягає у тому, що головним засобом надходження є передача і закупка у приватних осіб. Відтак, до музеїв потрапляли раніше і можуть потрапити у майбутньому ті видання, які не збиралися централізовано, а, інколи, були просто забуті на горищі або у шафі. Слід зважати й на те, що з ідеологічних міркувань у радянські часи зразки “ворожої пропаганди” скоріше знищували, аніж колекціонували. Якщо ж враховувати те, що газети 1917-1920-х років поширювалися на обмеженій фронтами території і часто виходили дуже невеликим накладом, то цінність окремо взятого примірника стає зрозумілою.

Найчисельнішу групу періодичних видань доби революції та громадянської війни у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею (ВОКМ) складають місцеві більшовицькі газети та бюлетені. Хронологічно першим з таких видань є офіційний орган Вінницької ради робітничих і солдатських депутатів – “Набат”, № 11 (22.02.1918) якого міститься у збірці музею. Центральним повідомленням цього випуску є оголошення про скликання селянського губернського з’їзду “по земельних питаннях”.

Газета Подільського губернського комітету “Подольский коммунист” від 29 травня 1919 року сповіщає про бої з петлюрівцями під Вінницею, наводить інформацію про жертви, зокрема, про смерть колишнього голови виконкому Вінницької ради робітничих і солдатських депутатів – Євгена Едельштейна.

Колекцію більшовицьких газет того часу доповнюють 4 примірники “органу політвідділу та грамчека 14 армії” – бюлетеня “Долой неграмотность!” від 23 серпня, 6, 13 та 23 вересня 1920 року. Видана на афішному папері, “політ агітка” розміщувала хроніку просвітницької роботи в підрозділах 14 армії, огляди стану справ у галузі подолання неписьменності серед вояків, доповіді політпрацівників, вірші та оповідання червоноармійців. Радянську пресу також репрезентують 25 одиниць газети Подільського губернського комітету комуністичної спілки молоді “Юный пролетарий”, яка виходила у Вінниці в квітні-вересні 1920 року.

Стінгазета Вінницького губернського відділення УКРОСТА “Більшовик” передруковувала офіційні повідомлення більшовицького уряду та відомості з фронтів, насамперед польського. Місцеві події представлені декількома замітками та оголошеннями. У фондах ВОКМ наявні № 27 (23.08.1920), № 35 (2.09.1920), № 50 (21.09.1920), № 54 (20.10.1920), № 73-76 (9-12.11.1920), № 79 (16.11.1920), № 80 (17.11.1920), № 84 (22.11.1920), № 98 (9.12.1920).

Більш докладна інформація міститься на шпальтах органу Подільського губревкому та губпарткому КП(б)У (до листопада 1920 року – ще й Вінницького повітового військово-революційного комітету) – газети “Вісті”. Видання оприлюднювало хроніку, офіційні повідомлення місцевої більшовицької влади (у т.ч. накази по гарнізону, постанови губернських органів влади та ін.), телеграми, оголошення, відомості з театру воєнних дій, які об’єднувала рубрика “Красный фронт”. Також друкувалися вірші та замітки про місцеве громадське і культурне життя. Номер газети від 27 квітня 1920 року майже повністю присвячений опису придушення повстання Червоної Української Галицької армії в околицях Вінниці. Так, на його сторінках розміщено бесіду з начальником вінницької залоги – Федоровим, у якій він наводить хроніку виступу галичан, накази військам Червоної Армії, розповіді учасників сутичок із повстанцями, інформацію про жертви, агітаційні матеріали, зокрема, “Звернення до червоного галицького стрілецтва” (“організацій комуністичних парт й більшовиків Прикарпаття у Вінниці”) та “Прокляття провокаторам”. “Вісті” від 26 вересня 1920 року, напередодні відступу більшовиків з Вінниці внаслідок наступу частин УНР, містять накази про боротьбу з панікерами та провокаторами, розпорядження про порядок евакуації і, як не дивно, докладний матеріал про те, на яких ділянках фронту радянські війська змушені залишати позиції.

У “Вістях” від 7 листопада 1920 року, присвячених 3-й річниці встановлення робітничо-селянської влади, привертають увагу спогади голови військово-революційного комітету під час Вінницького збройного повстання 28-30 жовтня 1917 року – М.Тарногородського про події 1917-1919-х років (“Памяти погибших за власть советов в Виннице”) та замітка вінницького більшовика О.Снєгова про бої з УГА у серпні 1919 року (“Вы отдали все, что могли за нее…”).

У фондах музею зберігаються примірники газети “Вісті” за 1920 рік: 8, 11 – 13, 15, 17 – 22, 24 – 29 лютого, 3, 4, 6, 7, 9 – 12, 14, 16 – 26, 30, 31 березня, 1, 3, 4, 6, 7, 10, 11, 15 – 18, 20–23, 27, квітня, 16 –18, 20 – 25, 27, 29 – 31 липня, 1, 4 – 6, 8, 11, 12, 14, 19, 25 серпня, 3 –, 5, 8, 10, 11, 16–18, 21, 22, 24, 25, 26 вересня, 16, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 27 жовтня, 2, 4, 5, 10, 12, 13, 14, 16, 17, 18, 21, 26, 28 листопада, 2, 3, 4, 7, 8, 10 – 12, 15 – 17, 19, 21 – 26, 28, 31 грудня.

Відсутність номерів “Вістей” за травень-червень та початок жовтня 1920 року обумовлена тим, що у цей час Вінниця була зайнята спочатку українсько-польськими, а згодом українськими військами. Тоді у місті видавався “орган Вінницької Української Ради” – газета “Хвиля”, ч. 7 (11 травня), ч. 9 (13 травня) та ч. 10 (14 травня) якої наявні у збірці ВОКМ. У всіх трьох доступних примірниках “Хвилі” детально розписуються події на радянсько-польсько-українському фронті у середині травня 1920 року, інформується про перебування у Вінниці Головного Отамана Симона Петлюри та його зустрічі з вищим військовим командуванням, у ч. 10 надруковано оголошення про прибуття до міста Юзефа Пілсудського.

Серед інших періодичних видань виняткове значення мають три примірники провідного україномовного видання Вінниці 1917 року “Подільської волі” (“часопись соціально-політична та кооперативно-економічна”) – ч. 22 (9.11.1917), ч. 23 (15.11.1917) та ч. 24 (2.12.1917). У зазначених номерах міститься звернення Центральної Ради “До всього населення города Київа і Київської воєнної округи” (ч. 22), повідомлення з міст та сіл Подільської губернії про створення селянських спілок та скликання кооперативних з’їздів, інформація про діяльність Української губернської ради. Видання оприлюднило список кандидатів до Російських Установчих зборів по Подільському округу від блоку українських соціалістів-революціонерів, українських соціал-демократів та селянської спілки (під № 18 у ньому зустрічаємо прізвище С.Петлюри), а також агітаційні матеріали, серед яких виділяється низка оригінальних віршів Юрія Щирого. “Подільська воля” розміщувала офіційні повідомлення Центральної Ради, зокрема, ІІІ Універсал, розпорядження її Генерального Секретаріату.

Регіональний характер мали вінницькі щоденні політично-літературні газети “Свободный голос” та “Нове слово”. Перша з них – видання Вінницької міської думи у 1917 році – у фондах ВОКМ представлена номерами від 4 червня, 16 вересня та 17 жовтня 1917 року. Основний її зміст складали місцеві новини, хроніка подій у Росії та у світі, оголошення приватного характеру. У номері газети від 4 червня міститься протокол засідання губернського з’їзду Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів Поділля.

У газеті “Нове слово” від 10 березня 1918 року знаходимо оповіщення губернського комісара про відновлення влади Центральної Ради на території Поділля (за допомоги німецьких і австрійських військ), накази отамана залоги у Вінниці про запобігання погромній агітації, заборону мітингів та реєстрацію колишніх червоноармійців, оголошення про вибори членів управи, місцеву хроніку, телеграми, заклики про вступ до вільного козацтва та інше. Значну частину 2 сторінки газети займає стаття “Шевченко і революція”.

Інформаційно насичена газета Кам’янець-Подільської організації Української партії соціалістів-революціонерів “Трудова громада”, представлена у фондах ВОКМ 11 примірниками (ч. 30-41, які побачили світ з 6 по 19 серпня 1919 року). Часопис друкував повідомлення та заяви Кам’янецької організації УПСР та її Центрального комітету, офіційні повідомлення українських органів влади та відомості про їх діяльність, накази коменданта Кам’янецької залоги, оперативні звіти командування, вів хроніку подій в Україні та світі. Значну увагу редакція “Трудової громади” приділяла висвітленню кооперативного руху. Крім того, розміщувалися листи до редакції, оголошення, фейлетони, вірші, оповідання тощо. У ч. 41, наприклад, докладно розписується перебіг міжвідомчої наради у справі встановлення цін на урожай нового року, у ч. 35 – повідомлення про зайняття частинами військ УНР та УГА Жмеринки та Вінниці.

З офіційних урядових видань, які виходили на Поділлі, під час перебування тут Директорії, у фондах ВОКМ зберігаються ч. 28 (29.07.1919) та ч. 30 (31.07.1919) “Вісника Української Народної Республіки” (Кам’янець-Подільський), ч. 5 (14.10.1919) “Телеграм Українського телеграфного агентства” (Вінниця).

Джерелом до історії Української Галицької армії є “орган Начальної команди Галицької армії” – “Стрілець” від 18 вересня 1919 року (Кам’янець).

Більшість газет доби Української революції, які зберігаються у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею, були придбані впродовж останніх 20 років, тобто майже за століття після зазначених подій. Слід сподіватися, що подальші пошуки рано чи пізно призведуть до того, що не залишиться жодного не відомого дослідникам примірника часописів, які виходили на Поділлі.

 

Література

1. Рудий, Г.Я. Періодика України як об'єкт джерелознавчого дослідження української культури (1917-1920 рр.): автореф. дис. ... докт. іст. наук / Г.Я. Рудий. – К., 2004.– 33 с.