На початку XIX століття в садибі польського поміщика Северина Орловського був побудований розкішний палац. В його зали органічно вписались мармурові скульптурні роботи старих майстрів, в бенкетному залі знаходились унікальні картини, виконані на фарфорі. Їх особливістю було те, що в урочистих випадках ці картини виймались з рам для сервірування столу. Палац, завершений у 1810 році, був одноповерховим і мав три виступи-ризаліти на фасаді. Середній ризаліт архітектор побудував у два поверхи, а бічні декорував трикутними фронтонами.Звідси така виразність фасаду, повністю відкритого для огляду. Корпуси службових приміщень - каретної, конюшні, фуражноЇ тощо - утворюють каре з глухою стіною і аркою проїзду посередині. Стіна декорована приставною колонадою тосканського ордена. Одразу за палацом починається парк. В той бік будівля дивиться довгим фасадом, з якого збігають в парк широкі напівкруглі сходи. Над ними балкон, що опирається на масивні кам`яні кронштейни. Тут знаходиться головна родзинка северинівського двірцево-паркового ансамбля. З балкона відкривається чудовий вид на довгу галявину, розкриту у перспективі до долини р. Рів. Створюється враження бежмежного простору, який розширюється на очах. Нічого дивного в цьому немає - северинівський парк також проектував знаменитий ірландський садівник- пейзажист Діонісій Маклер. Як відомо, він багато працював на Поділлі і створив чимало рукотворних чудес паркового мистецтва.