Замойські- польський магнатський рід герба Єліта. Герб Єліта- три золотих списи в червоному полі, розташовані у вигляді зірки, середній вістрям донизу, а бічні- догори. У 1331 році герб був жалуваний королем Владиславом Локетком лицарю Флоріану Шарому, який вважався фундатором роду Замойських. Найвідоміший представник родини Замойських- канцлер і великий гетьман коронний Ян З. (1541-1605). У 1558 році він здійснив подорож до Європи, навчався у Парижі та Падуї. Повернувшись до Польщі, Ян Замойський став завідувати коронним архівом. Належав до "французської" партії, був прихильником Генріха Валуа на польському троні. Пізніше доклав максимум зусиль для того, щоб королем Речі Посполитої у 1576 році став Стефан Баторій. Ян Замойський уособлював якості державного діяча і полководця. У 90-х роках XVI ст. він провів декілька успішних битв з татарами на кордонах Брацлавського воєводства, пізніше, у 1600-му році, сприяв переходу молдавського господарського престолу до родини Могил- союзників Речі Посполитої. У 1595 році Замойський разом із Станіславом Жолкєвським воював проти козацьких загонів Северина Наливайка. Отримавши у 1579 році привілей на Шаргород, Ян Замойський будує там фортецю і перетворює до того невелике містечко на твердиню. Відтепер Шаргород починає відігравати важливу роль в середньовічній історії Брацлавщини. Справу гетьмана і канцлера продовжив його син- Томаш Замойський (1594-1638). Високоосвічена людина свого часу, Томаш З. об`їздив Францію, Нідерланди, Англію, Італію, написав трактат з фортифікації. У 1618 році він став воєводою подільським і в цій якості воював проти турецько- татарських військ Кантемира-мурзи та Давлет-Гірея. У 1619 році Томаш Замойський підисав з польського боку відому Раставицьку угоду з козаками. На синові Тадеуша- Яні Замойському- ця лінія родини в другій половині XVII століття обривається.