Грані популяризації екологічних знань в бібліотеках

Серед глобальних проблем людства одне з основних місць за своєю значимістю у розвитку цивілізації займають екологічні. На жаль, більшість населення планети не переймається ними, не задумується, що поступово знищуючи флору і фауну, забруднюючи воду, повітря, ґрунти, ми позбавляємо себе життєво необхідних умов існування, тобто знищуємо нашу Землю, а цим – і себе.

Сьогодні досить гострою є проблема екологічного просвітництва. Тому тема захисту навколишнього середовища завжди знаходиться у полі зору бібліотечних працівників, які спільно з екологами виховують у населення бережливе ставлення до природи. Не стоять осторонь щодо формування екологічної культури населення й бібліотеки Вінниччини. Проводячи заходи з екологічного просвітництва, бібліотекарі залучають до участі державні природоохоронні структури, представників громадських організацій, в тому числі молодіжних екологічних клубів, навчальні заклади. 

Прикладний екоформат бібліотек області 2012 

Цікаві, креативні підходи використали у 2012 році бібліотекарі публічних бібліотек області. Так, у Барській районній бібліотеці для дітей чистоту довкілля пропагували за допомогою лялькових вистав «Повчання лісовичка», «Чистюля», «Хитрий півень» театру, що діє на базі районного Центру позашкільної роботи з дітьми та підлітками.

Екологічний вечір «Обіймемо Землю красою й любов'ю» в Сьомацькій сільській бібліотеці Жмеринського району ставив своїм завданням звернення уваги дітей на екологічні проблеми сьогодення та сприяння вихованню у них щоденного свідомого відношення до проблем охорони навколишнього середовища. Родзинкою заходу став конкурс «Показ вечірніх суконь із неприродних матеріалів», а саме: поліетиленової плівки, паперових серветок, обгорток для квітів, що між собою скріплювалися скотчем.

У рамках Дня довкілля працівниками Погребищенської центральної районної бібліотеки та учнів середньої школи №1  проведено екологічний конкурс ерудитів «Цей безмежний прекрасний світ», який  складався з п’яти турів. Команди-учасники – «Екопарус», «Зелений білборд», «Лісовичок-боровичок», «Екопрофесор» – демонстрували свої знання про птахів, звірів і дерева. Згадували пісні, літературні твори, відгадували загадки про природу. В конкурс включено раунд ілюстрацій, завдання  якого – намалювати знак «Бережи природу».

Практика роботи з книгою та читачем наштовхнула бібліотекарів Козятинської районної бібліотеки на створення циклу бібліотечних виставок «Екологічного календаря», в якому презентуються видання про видатних діячів природничих наук, визначні тематичні події та дати.

У Кожанській сільській бібліотеці Оратівського району пройшла цікава година спілкування «Брати наші менші», котру провів учасник Всеукраїнського конкурсу «Юний дослідник» Павло Склярук, який вивчає вплив домашніх тварин на емоційний стан людини та її самопочуття.

У бібліотеках працюють клуби за інтересами екологічного напрямку. Серед них – і клуб Михайлівської філії Тульчинської ЦБС «Екологічна стежина», засідання якого відбуваються у форматі екологічних прогулянок, віртуальних екологічних подорожей.

Члени екологічного гуртка «Пролісок» Сапіжанської сільської бібліотеки Шаргородського району, в рамках місячника з екології «Збережемо природу», проводять творчі акції. У минулому році активними гуртківцями Олегом Лисаком, Вадимом Лисаком, Денисом Чернієм, Людмилою Басистюк та Олександром Урбанським написано лісову казку «Помилка конвалії». Ілюстрації до неї виконані гуртківцями під керівництвом завідуючої сільською бібліотекою Надії Григорівни Олійник (див. Додаток №1).

У бібліотеці №2 села Вербка Чечельницького району створено гурток «Юні природоохоронці». З його учасниками бібліотекар проводить бесіди «Жити в гармонії з природою», «Планета в небезпеці», літературні години «Природа в поезії», «Природа у міфах і легендах», екологічні години «Жива душа – зелений дивосвіт», «Заповідними стежками України».

Серед читачів Томашпільської центральної районної бібліотеки великою популярністю користується любительське об'єднання «Щедра грядка», яке очолює садівник і природолюб Григорій Слободян. На засіданні об'єднання обговорювалися питання правильного обрізання та щеплення плодових дерев, з методами ефективного вирощування овочевих культур ділився фермер Віталій Август. Працівники бібліотеки до занять організовували відео-перегляди, книжкові виставки, а також підготували покажчик літератури «Доглядай землю плідну, як матінку рідну» (з ведення органічного землеробства). Квітникарі об'єднання брали участь у щорічному обласному святі «Одвічна Русава», яке відбувається в день Святого Миколая (Весняного або Квітчатого) у с. Стіна Томашпільського району.

У Гальжбіївській сільській бібліотеці Ямпільського району використали таку форму роботи, як популяризація книги шляхом екскурсії. Було розроблено маршрут, визначено стежку з інформаційними зупинками, складено карту з позначенням на ній цікавих екскурсійних об'єктів, виготовлено оголошення і запрошено читачів. Бібліотекар розкрила читачам-туристам значення слова «природа», розповіла про гострі питання екології та охорони навколишнього середовища. На зупинках «Річка Мурафа», «Білянський ліс», «Сміттєзвалище», «Сільський парк» ведуча-екскурсовод звертала увагу присутніх на болючі питання, які тривожать жителів села.

Подібний захід, а саме літературно-екологічний круїз «Живої природи душа промовляє» пройшов у юнацькому відділі Калинівської районної бібліотеки. А у Вищеольчедаївській сільській бібліотеці  Мурованокуриловецького району для юних читачів бібліотеки розроблено екомаршрут «Заповідні куточки рідного краю».

Бібліотечні виставки «Квітне земля України талантом свого народу», «Без верби та калини нема України», «Україно! Рідна земле моя…», організовані у Залужнянській сільській бібліотеці Літинського району, мали народознавче та етнографічне спрямування. Окрім літератури, на них експонувалися вишиті, плетені, гончарні та різьблені вироби, а також вироби з дерева, лози місцевих майстрів, пейзажі художниці-майстрині К.Осадчук.

Бібліотекар Жабокрицького сільського філіалу Крижопільської ЦБС у квітні провела комплекс заходів, у тому числі екологічну годину «Нам із Землею разом жити», конкурс дитячих малюнків у рамках 5-го Міжнародного екологічного конкурсу «У кого бджоли – у того й мед» та Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Захистимо кротів». У Заболотненській бібліотеці-філії діти брали участь у вікторині «Екологічний ерудиціон».

Мережевий захід пройшов у Вербівській, Зозівській, Трощанській сільських та центральній бібліотеці Липовецького району під загальною назвою «Свято річки Соб». У програмі – створення буклету про річку Соб, конкурс малюнків та оформлення фотовиставки.

Радують око фотографії чарівних куточків природи. Тож не випадково основою проведення усного журналу «Первоцвіт» у Немирівській центральній районній бібліотеці стала фотовиставка «Первоцвіти у фотографіях» Ольги Січкар.

Питаннями екології у Могилів-Подільському районі переймаються різні організації, установи та об'єднання. Це – і Могилів-Подільська екологічна інспекція, Дністровська робоча група Української річкової мережі, осередок партії Зелених, асоціація «Зелений світ», краєзнавче товариство, осередок громадської організації «Подільські православні скаути», краєзнавчий музей, молодіжні клуби та об'єднання за інтересами: екологічний загін «Діброва», клуб «Еверест», шкільні клуби.

Бібліотека цікавить усіх, в першу чергу, в плані бібліографічного забезпечення. Як приклад, можна навести системний запит організатора і керівника краєзнавчих конференцій про наявність опублікованих краєзнавчих матеріалів у періоди між конференціями. Об'ємний список «Від конференції до конференції» обов'язково включає статті екологічної тематики. За цю роботу бібліотека щоразу отримує щиру подяку від науковців-учасників конференцій. На замовлення викладачів Малої Академії бібліотека проводить екологічні огляди. Окрім цього, працівники Могилів-Подільської центральної районної бібліотеки взяли участь в оголошеному в Інтернеті конкурсі на краще екологічне відео і перемогли. Разом із учасниками тінейджерського клубу «Роби щось цікаве» та волонтером Д.Вілліамс було знято любительське відео «Чисте середовище». Призові кошти витрачено на видання бібліотечних буклетів.

Корисною є робота школи вартового лідера при бібліотеці с. Козлів цього ж району. Оскільки село входить до зони техногенних наслідків будівництва Дністровської ГЕС, до програми включено:

- навчання слухачів роботі в мережі Інтернет;

- відслідковування інформації на екологічних сайтах;

- ведення екологічних спостережень за місцевістю;

- внесення записів до «Екологічного літопису с. Козлів;

- навчання методам інформування населення з питань охорони навколишнього середовища. У бібліотеці оформлено стенд «Техногенна зона: стоп-кадр» та «стіл корисних порад» «Альтернатива екологічному шоку».

Сьогоднішній і майбутній наш добробут передусім залежить від Землі. Від її щедрості, родючості. Як досягти того, щоб наша нива завтра стала багатшою? Це складна проблема вимагає негайного вирішення. А допомагають її розв'язати документальні фільми екологічної тематики, які пропонує Інтернет-центр Хмільницької районної бібліотеки.

Колеги з Калинівської центральної районної бібліотеки розпочали флеш- десант «Разом за чисте місто» з прибирання парків міста від опалого осіннього листя, а згодом до них приєдналися і читачі. Завершилась акція у бібліотеці бібліографічним оглядом літератури «Серце Землі в наших долонях».

«Усі ми родом із дитинства», – сказав колись Антуан де Сент Екзюпері. Книжки, прочитані в дитинстві, надовго залишаються в пам’яті, і, мабуть, ні для кого не секрет, який вплив вони мають на формування людини. Тож до нашого видання ми включили екологічний проект бібліотекаря Зеленянської сільської бібліотеки-філії Крижопільської ЦБС «Мову рідної природи розуміти серцем вчись» (див. Додатки №2, №3). 

Прикладний методичний екоформат

Традиційно, вже 12 років, у квітні фахівці ВОУНБ ім. К.А.Тімірязєва проводять виїзний екологічний День інформації на базі бібліотек області. Щоразу, готуючи захід, ми прагнемо розкрити нові актуальні екологічні теми, а саме: у 2008 році – «В долі природи – доля людської цивілізації» (Гайсинський район), у 2009 році «Екологія. Ми. Бібліотека» (Вінницький район), у 2010 році «Бібліотека як екодовідник для життя людини» (Козятинський район), у 2011 році «Людина, природа – пошук гармонії за допомогою інформації» (Липовецький район).

Для різнобарв'я виїзного заняття впроваджували різні інноваційні знахідки. Так, наприклад, за допомогою бібліографічного списку розглядали поняття «сталий розвиток людства», пізнавали «Рецепти здоров’я від Авіценни» за допомогою книжкового натюрморту, файл-презентація розкрила тему «Екологія на сторінках інтернету», а перегляд фільму «Трансгенція – генетична бомба» викликав жваве обговорення.

2012 року колегам-бібліотекарям публічних бібліотек Тростянеччини запропоновано ряд виступів працівників головної книгозбірні області об'єднаних загальною назвою виїзного Дня Інформації «Світ людини у світі природи», до якого увійшли:

• інформація про міжнародні та національні нормативно-правові акти, що регулюють відносини людини і природи;

• еко-тур по деяких європейських країнах, де познайомилися з їх досвідом вирішення екологічних проблем (див. Додаток №4);

• інформація про моральні взаємовідносини між людиною і природою, які розкриває екологічна етика;

• веб-бібліографічний серфінг у всесвітній павутині, де також знаходили відповіді на питання з екології (див. Додаток № 5).

Також не залишили поза увагою питання охорони здоров'я. Учасники заходу намагалися знайти відповідь на питання «Природа і людина: єдність чи боротьба?». Дана тема розкривалася і в презентації виставки-роздуму «Екологія: тривоги та надії» та анотованому списку літератури «Екологія краю: на перехресті думок», які підготували провідні фахівці Тростянецької центральної районної бібліотеки. Важливим елементом, який викликав найбільше позитивних емоцій, відзначився неймовірною активністю, став кульмінаційний етап нашої програми – створення банер-квілта «Еко-бібліо-форсаж».

Слово «банер» у перекладі з англійського – прапор, транспорант. Як правило, банер – це інформація, а квілт – це вид рукоділля, який виключає монотонність, включаючи творчість. Тож виходить, що ми створюємо (зшиваємо) цікаву інформацію.

І в продовження – «Притча про клаптикове шиття».

Одна жінка прийшла до мудреця і каже: «Вчителю, все у мене є: і чоловік, і діти, і дім – повна чаша, але стала я думати: навіщо все це? І життя моє розвалилася, все не в радість!». Вислухав її мудрець, задумався і порадив спробувати зшити своє життя. Пішла жінка від мудреця у сумніві, але спробувала. Взяла голку, нитки і пришила клаптик своїх сумнівів до клаптика блакитного неба, який бачила у вікні своєї кімнати. Засміявся її маленький онук і пришила вона шматочок сміху до свого полотна. Так і пішло. Заспіває птах – ще один клаптик додається, скривдять до сліз – ще один.

З клаптикового полотна виходили ковдри, подушки, серветки, сумочки. І всі люди, до яких потрапляли такі вироби, відчували, як шматочки тепла оселялися в їх душах, їм вже ніколи не було самотньо, ніколи життя не здавалося їм порожнім і даремним.

Створення статичного банер-квілта будь-якого формату передбачає, перш за все, вибір теми та визначення декількох основних підтем, навколо яких і створюються своєрідні інформаційні малюнки. Так, у нашому банер-квілті «Еко-бібліо-форсаж» визначено підтеми, які було розкрито у виступах фахівців ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва під час проведення Дня інформації. Бібліотекарі Тростянецького району до кожної з підтем, розміщених на двох листах ватману, прикріплювали назви своїх екологічних заходів. 

  

    

Як видно, ми спільно створили план роботи бібліотек Тростянеччини з напрямку екологічного просвітництва.

Статус «Бібліотека – центр екологічного просвітництва» надає бібліотекам право організовувати та проводити різні навчальні заходи. У Літинській районній бібліотеці пройшов районний семінар бібліотечних працівників «Публічна бібліотека як центр екологічних знань», у якому  надавалися консультації, проведено показовий бібліографічний огляд літератури «Екологія – дзвони сьогодення» та відбулася зустріч із ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС П.Слободянюком.

Також проведено районний семінар бібліотечних працівників Піщанського району на базі ЦБ «Роль бібліотеки в системі екологічної просвіти» та презентовано консультацію «Особливості роботи бібліотек з різними групами користувачів на допомогу формуванню екологічної культури».

Сучасним аспектам діяльності бібліотек на допомогу екологічному вихованню населення був присвячений районний семінар бібліотечних працівників «Еколого-просвітницька діяльність публічних бібліотек», що пройшов на базі Чернівецької центральної районної бібліотеки. На нього було запрошено священика – протоієрея отця Василія, який розповів присутнім про створення світу та погляд на природу зі сторінок «Святого письма». 

Методичний екопорадник

 

Перш за все, рекомендуємо системно проводити роботу з екологічного бібліотечного просвітництва у місцевих громадах. Для цього бібліотекарі мають стати ініціаторами створення програм, проектів, спільних планів та заходів з органами місцевого самоврядування та влади, з навчальними закладами та іншими установами, громадськими організаціями тощо.

Так, наприклад, у програму «Екомобілізація» варто включити:

·  поповнення фондів документами екологічного спрямування;

·  системне відображення документів у ДБА;

·  відслідковування та презентацію «зелених ресурсів» Інтернету (створення вебліографічних списків «Молодь за чисте довкілля», «Екологічна закладка»);

·  створення краєзнавчого екологічного портфоліо або папки-дос’є «Природа рідного краю», «Кольори та звуки рідної природи»;

·  організація клубів за інтересами (для дітей – «Екокраєзнавець», «Зелений смайлик», «Чисті джерела»; для дорослих – «Фітолікування», «Здоровий кошик», «Від первоцвіту до хризантем», «Зачаровані природою»).

Своєрідною рекламою даної програми можуть стати оформлення інформаційних стендів «Право і екологія», «Екологічні проблеми сучасності», «Територіальна громада + екологія = життя», «Енергозберігаючі підходи – у життя»; екологічних вітрин «Закони екології = Закони людства», «Чистий світ навколо нас – це для нас», «Вікно в світ природи»; фото експозицій «Заповідники і парки України», «В об’єктиві натураліста», «Наша планета – колиска життя». Стенди оформляються з найбільш важливих питань, або з нових надходжень літератури, постійно оновлюючись.

Серед найпоширеніших форм візуальної популяризації бібліотечних ресурсів є бібліотечні виставки – публічна демонстрація спеціально підібраних і систематизованих творів друку та інших носіїв інформації, які рекомендуються користувачам бібліотеки для огляду й ознайомлення.

Мета виставки полягає у розкритті фондів бібліотеки (структурного підрозділу), приверненні до них якнайбільше користувачів, а також наданні максимально повної інформації з тієї чи іншої теми.

Основні функції бібліотечних виставок:

- представлення видань;

- актуальність обраної теми;

- інформаційна та рекомендаційна функції;

- чітке цільове і читацьке призначення.

Виконання цих функцій розширює типологію бібліотечних виставок. Це можуть бути: виставки-осмислення «Сади й ліси – окраса землі» чи виставки-роздуми «Збережемо світ, в якому живемо!», що мають на меті сприяти осмисленню тих тем, які хвилюють людство, та виробити власний погляд; виставки-застереження «Екологія – турбота спільна!!!» подають матеріали, які допоможуть користувачеві розібратися в актуальних питаннях для людства в цілому. Обов’язковим елементом цієї виставки має бути дослідження вчених, спеціалістів з тієї чи іншої проблеми, щоб запобігти надзвичайним ситуаціям та покращити становище. Заглибить у минуле та перенесе у далеке майбутнє, дасть можливість більш детально розібратись у проблемі виставка-екскурс «Літопис ядерної ери».

Книжкові композиції, які доповнені газетами, фотографіями, різними творами мистецтва, фітокомпозиціями тощо ідеально впишуться у загальну концепцію виставки-експозиції «Зелена куля на долоні», виставки-колажу «Аптека рідного краю», виставки-панорами «Заповідними стежками Вінниччини», «Любімо світ в якому ми живемо», «Природа вічне джерело краси», виставки-калейдоскопу «В природі все буденне і святкове».

Викличуть зацікавленість озвучені бібліотечні виставки, наприклад, «Птахи знайомі і незнайомі», доповнена звуками голосів різних птахів.

Також у рамках акцій, реалізації програм готуються віртуальні виставки, проводяться екологічні експедиції, переглядаються фільми.

Електронні виставки (віртуальні) – синтез традиційного книжкового і новітнього електронного способів подання інформації. Їм притаманні функції  традиційних бібліотечних виставок, але віртуальні виставки – багатофункціональний інформаційний ресурс, що надає широкому колу користувачів можливість підвищити ефективність пошуку інформації, розширити коло необхідних матеріалів (тексти, графіка, аудіо, відео та ін).

Як і в традиційній книжковій виставці, у віртуальній використовуються анотації на книги, розділи, цитати, оформлення (сюди відносяться обкладинки і розкриті книги, естетика розміщення, кольорова гама і т.д.). Можливе застосування додаткових елементів, властивих традиційній книжковій виставці, а саме: фактографічна довідка про автора, список додаткової літератури, додаткова інформація з інших Інтернет-сайтів.

Відрізняють віртуальну книжкову виставку гіпертекстові посилання на повні тексти або фрагменти документів, мультимедійні ефекти, інтерактивна взаємодія з користувачем тощо.

Віртуальні книжкові виставки дають можливість показати видання, не знімаючи їх із полиці. Представлена на сайті бібліотеки, віртуальна виставка доступна для читача вдень і вночі – і не тільки протягом обмеженого часу, а постійно (в архіві).

Основні етапи підготовки віртуальних виставок такі ж, як і для традиційних експозицій: відбір документів, визначення структури, компонування матеріалу, оформлення текстів та ілюстрацій. Користування виставкою має бути зручним і зрозумілим. Структурування документів не обов'язково має відповідати правилам компонування матеріалу, прийнятим для традиційних виставок. Документи можуть бути розташовані не тільки за розділами, а й за абеткою назв, хронологією або іншими ознаками, що, у свою чергу, спрощує процес організації виставок.

Також у соціокультурній «зеленій роботі» бібліотеки мають місце активні форми роботи, які передбачають спілкування, збагачення новою інформацією в живій, динамічній ситуаційній формі. В їх основі – традиційні форми популяризації інформаційних ресурсів бібліотеки, а нововведення – в оформленні та атрибутиці усних наочних форм рекомендації літератури, створенні невимушеної обстановки у спілкуванні. Не всі вони мають розроблену методику підготовки та проведення. До активних форм  роботи відносяться:

·  гра-змагання «В гармонії людини і природи»,   «Чи знаєш ти природу рідного краю?»;

·  брейн-ринг «У царстві фауни і флори», «Зелений світ навколо нас»;

·  аукціон екознань «Правила збору лікарських рослин»;

·  театралізована постановка «Казка про чисту Землю»;

·  екологічні подорожі, експедиції «Із джерел рідної землі», «Любов до рідної землі – у своїх ділах не погаси»;

·  години екологічного дизайну «Дивлюсь на світ очима квітів», «А моя ялинка залишилася у лісі».

Обговорити актуальні екологічні питання з різними групами користувачів допоможуть діалогові форми масової роботи, які сприяють підвищенню читацької активності, виробленню умінь та навичок критичного мислення, самостійності у відборі інформації та роботи з нею.

Широке обговорення актуальних дискусійних проблем, що розкриваються на сторінках газет, журналів, книг, можна здійснити під час бібліотечної прес-конференції. Це своєрідний вечір запитань і відповідей, від якого вона успадкувала форму, методику збору запитань, програму проведення. Прес-конференція дозволяє охопити більшу кількість учасників вже у процесі її підготовки, тому що читачі орієнтуються на одну людину, з якою намічена зустріч і ґрунтовно готуються до неї. Представлена діалогова форма проходить більш невимушено, завдячуючи неформальному спілкуванню, діалогу, який забезпечує обмін думками.

Сучасні екологічні питання широко висвітлюються у періодиці. Прес-діалог – це технологія роботи з періодичними виданнями, яка сприяє розвитку інтересу до аналізу проблемних статей та допомагає робити цей аналіз.

Учасники прес-діалогу виконують роль журналістів. Для цього  обирають певні статті, які вивчають заздалегідь, або під час зустрічі. Потім формують групи по 4-5 чоловік, які обговорюють матеріали інших учасників. Призначається опонент-редактор. Проводить прес-діалог бібліотекар. Запитання за матеріалами статей складають колегіально і адресують іншим групам, учасники яких відповідають на запитання. Ведучий стежить за послідовністю запитань і відповідей, керує діалогом.

Діалогова форма «круглий стіл» передбачає обговорення як теоретичних, так і практичних питань, глибоке вивчення проблеми і представленої літератури. Наприклад, у назві круглого столу «Квітучий сад чи сміттєзвалище: ваш вибір» прослідковується видима проблема, яка потребує вирішення.

Про прочитані книги можна поспілкуватися на диспутах. Головна умова проведення заходу – всім учасникам необхідно знати зміст книги, з приводу якої відбудуться дискусії. Вони впливають на формування моральних поглядів, навчають мистецтву полеміки, логічному мисленню, вмінню не тільки висловлювати, але й захищати свої погляди. Мета кожного диспуту – виявлення різних поглядів, думок із актуальних проблем, порушених у творах художньої або публіцистичної літератури. На відміну від обговорень, диспути, як правило, проводяться за кількома творами, об’єднаними однією темою, наприклад, «Людино, хто ти на Землі ?»...

Необхідність заміни споживацьких цінностей на формування екологічної культури роз’яснюють бібліотекарі під час екологічних бесід «Цей зручний небезпечний поліетиленовий пакет», «Смачний напій – шкідлива тара», «Чи готовий ти до сортування домашніх побутових відходів?», «У долі природи – наша доля», «Усі ми жителі одного корабля, що зветься Земля», літературних годин «Душа природи чуйна і ласкава», «Краса довкілля в мистецтві», уроків екологічних знань «Земля хворіє, а ми?», «Еко-середовище і сучасність», годин цікавих повідомлень «Дивовижне поруч», «Твоє здоров’я в лісі і лузі».

Невід'ємною від теми екологічного просвітництва є проблема, пов'язана з трагедією на Чорнобильськії атомнії електростанції. «Чорним слідом» називають цю аварію. А її слід і сьогодні відбивається на долі України, адже ще не одне покоління людей буде жити «під саркофагом». Ця аварія вважається найбільшою техногенною катастрофою людства й величезною екологічною бідою, внаслідок якої довкілля зазнало значного радіоактивного забруднення. Розміри цієї трагедії прирівнюють до подій голодомору та Другої світової війни.

Щорічно, напередодні річниці аварії на ЧАЕС, у бібліотеках проводять  ряд заходів за участю її ліквідаторів, які діляться спогадами про чорнобильське лихо під час круглих столів, уроків-реквіємів, уроків-застережень, вахт пам’яті, вечорів-зустрічей, інформаційних годин «Чорнобиль – від катастрофи до сьогодення», «Чорнобиль. Його забути не дозволяє майбутнє», «Біль обернений у слово», «І впала зірка Полин», «Пропусти Чорнобиль крізь серце», «Полин – трава гірка». Такі заходи доповнюються книжковими виставками, бібліографічними оглядами, переглядами літератури. Також є досвід проведення сільською бібліотекою спільно зі школою читацької конференції «Світ про Чорнобиль пам’ятає».

Усе це покликано пробудити у користувачів різних вікових груп почуття чуйності, милосердя, вміння співпереживати і дбайливо ставитись до навколишнього середовища, а також дбати про майбутнє прийдешніх поколінь. Адже час, коли природа здавалася невичерпною, пройшов, тому сьогодні потрібно активно діяти, починаючи зі свого будинку, місця роботи, населенного пункту. Існує ряд заходів, що є ефективними для організації людей. Це різні акції, наприклад, «Джерело» (з очищення криниць), тиждень охорони довкілля, протягом якого здійснюють оздоблення квітковими клумбами території населенного пункту, висаджування саджанців  молодих дерев. Не потрібно забувати про проведення суботників.

Цікава інформація по облаштуванню свого офісу та його гармонійного існування з навколишнім середовищем, позитивною та збалансованою атмосферою, що впливає на працівників, своєрідні принципи «зеленого офісу», викладено на сайті http://eco.dukat.ua/office/.

Сьогодні, в результаті природних катаклізмів та людської недбалості, виникає багато екологічних проблем, які вимагають негайного вирішення. Охорона навколишнього середовища – справа кожного, що потребує об'єднання зусиль щодо поліпшення екологічного просвітництва та виховання.  

Матеріали узагальнили та підготували

завідуюча Марченко Т.М., методист І категорії Кристофорова Т.П. науково-методичного відділу ВОУНБ ім. К.А.Тімірязєва 

 

© Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва, 2013 р. р.